льодчиг исбыдаделъ

слушать

Чудернацька голова в божевіллі очей,
Німа худорба зненацька застигнута.
Відпотчуй усіх брудом солов’їним,
Завмерти на зло чортам у нав’язливому пеклі,
Де біле з червоним зливається —
Там шлях знайдеш до Бога,
Коли пройдеш крізь темряву.

Там шлях, там будь, там мудрість Вед,
Там йогін на кладовищенському восідає
І дме у кістку стегнову.
Там можеш, але не хочеш,
Там бажаєш, але не треба,
Та як же це все добре!


рос:

соловая головушка в безумье век упала
немая худорба застигнута врасплох
отпотчивай всех грязью соловьиной
замри назло чертям в назойливом аду
где белое и красное сливается
там путь найдешь до Бога
когда пройдешь сквозь темноту

там путь там будь там мудрость Вед
там йогин на кладбищенском сидит
и дует в бедренную кость
там можешь но не хочешь
там хочешь но не надо
и как же это хорошо



eng:

A head so odd, in eyes’ mad spree,  
A mute, gaunt frame, frozen suddenly.  
Fattened with nightingale mud,  
Freeze to spite fiends in clinging hellfire,  
Where white and crimson coalesce—  
There lies the path to God you’ll trace,  
When you pass through the darkness.  

There the road, there abide, there Vedas’ lore,  
A yogi sits on a graveyard’s core,  
And breathes into the thighbone’s core.  
There you can, yet will not try,  
There you crave, yet need deny—  
Ah, how sweetly all comply!